
Пацаны, давайте я вам расскажу, как я купил метадон и работал обдолбанным клоуном!
В общем, встал я якобы хип-хоп-звездой, решил завести себе наркотическую закладку. Базар такой – метадон. Как известно, это вумат на всю голову! Не знаю, как у других, но у меня с этими закладками творилось волшебство. Задувал эту химию по полной, и раскумаривался на всю катушку.
Начало было несладким, хотелось и ешки взять, и теофедрина зашмалить, но мой бюджет был сосредоточен на метадоне. Надо было сосредоточиться на одном. Просто я нуб в этом деле, поэтому остальные закладки, штрихкоды и прочее, даже не собирался использовать. Все свои финансы вложил в одну лишь шняжку. Это была моя любовь, моя муза и мои приключения, все, что я снималось – это моя жизнь на метадоне.
Прошло несколько дней, и я решил, что сегодня то самое время, чтобы сняться с этой химии. Безумие с каждым днем только укреплялось, и я понимал, что дальше нельзя так жить. Чувствовал, что потихоньку теряю себя, но понимал, что нельзя кормить свои зависимости. Нужно поставить точку и двигаться дальше, пусть куда-то, но не под наркотической опекой.
Это было решение, которое пришло ко мне само по себе. Но как же всегда – сделать это было не так просто, как кажется. Хэйтеры, вопросы и советы от друзей, которых мне казалось, что через метадон я потерял, прилетали непрерывным потоком. И мне пришлось сильно задуматься, смогу ли я это сделать? Сам я не был уверен, но необходимость принимать решение срочно нарастала. Было решено – сегодня последний день наркотической жизни!
Я наверное единственный желающий сняться с дозы и заниматься делами, даже не задумываясь о смертельности своих решений. |
Со своей последней дозой, сделанной вуматно, я смотрел на эту крошку, которую я на первый взгляд обожал, а сейчас ненавидел всем сердцем. Через этот недолгий период у меня этот экстази, который меня привлекал, превратился в непосредственную причину моих проблем и любых неприятностей. И вот я сидел, готовый сделать последний шажок, который должен был сделать мне новичком в мире наркотиков. Закрыв глаза и выдохнув тяжело, я запустил свою последние частицы метадона в свое тело.
Ты только представь эту картины, когда клоун начинает смешивать свои наркотики, как кислотные свинки! Это грандиозно!
Но, знаете, так я и не почувствовал большой экстази от этого. Даже не то, чтобы раскумаривался. Все было по-другому. И, дай Бог, я единственный, кто такое испытывал. Кошмар сумасшедшего клоуна внутри меня начал сражаться с моим преданным духом настоящего рэпера. Это было что-то вроде битвы Титанов. Мое тело уже не слушалось меня, мои движения стали неуправляемыми. И тогда я понял – это была цена, которую пришлось заплатить за мою нездоровую любовь к наркотикам.
С тех пор, я больше не был клоуном, работающим под метадоном. Я понял, что мои фанаты заслуживают круче, они заслуживают настоящего меня. И я пообещал себе, что больше никогда не потеряю себя в таких штуках, как закладки. Я хотел стать идолом для новичков, чтобы они не заходили в глубины наркотического мира, а двигались вперед, в своем прекрасном будущем.
Так что, братаны, давайте забудем про эти закладки и вместе двигаться в сторону новых горизонтов! Намного важнее бить рифмы, чем задувать и раскумаривать!
Але, дорогі друзі, сьогодні я розповім вам дуже веселу історію про те, як я купила собі закладку, а потім вирішила відвідати зоопарк. Все почалось звичайно - я була в надзвичайно поганому настрої і вирішила заправити свого бенза з допомогою метадону. Так, так, саме так, світ моїх думок був заправлений цими бодрящими речовинами.
Так я і вирушила в наш справжній марафон, де кожна мить життя виглядала яскравою і незабутньою. Хаднаш, хаднаш, і я була в зоопарку. Зі сміливістю наркотично поправлених самураїв, я увійшла в вольєр левів. І що ви думаєте? Я зустріла там нашого короля джунглів - справжнього лева. Він дивився на мене сердечними, видурієвими очима.
І тут я зрозуміла, що моя закладка запрацювала на всю котушку. Я почала розмахувати руками як кристал гейзеру, бо чомусь в цей момент мені здавалося, що я можу покорити світ.
Танець перед левом був настільки вразливим, він був як музика, яку чуло тільки двоє - я сама і лев. І наша поєднана харизма створила щось неповторне, намагаючись злитися в єдине ціле. Так, я думала, що ми стали друзями.
Хах, але моя уява наркотичної дійсності розтріскалася, коли лев здер з мене шматок одягу і накинувся на мене.
Це було все, на що вистачило мені моєї закладки - на страх перед цим величним мамонтом лісових просторів. Я хотіла зробити щось незвичне, але вийшло все зовсім не так, як я планувала. Я розвернулася та побігла, як нещасний турист, якому платять за рекламу в обіймах льва.
Але мені довелося наркотично поправитися, щоб залишитися в живих. І коли я побачила цю сипучу картишку з кристалами - моє серце задрожало від радості. Я мала нову спробу, щоб звільнити себе від цього нелюдського лева. Я підійшла до клітки, витягнула руку та гаманця, а моя рука тремтіла, немов листок на вітрі.
Але тут я почула голос того, хто знає все про кристали і наркотичну залежність. "Стоп, наркомане комік! Чи ти справді думаєш, що тобі буде краще, якщо ти зануритися в цю бездонну прірву наркотиків? Це не виходить, нехай цей лев лишиться левом". Авдій підійшов до мене та відітнув мене зі світу наркотиків.
Та я повинен сказати, що він був правий. Ці наркотики - це не все в житті. Вони можуть зруйнувати все, що ти маєш. І навіть як комік наркоман, я повинен знати цю правду.
Отже, дорогі друзі, нехай ця історія буде нагадуванням для вас - не втягуйтесь в бліскучі примари наркотичної залежності. Життя - це запах квітів, гучний сміх друзів та радість простих речей. Не витрачайте свої дні на гамання кристалів та боротьбу з левами. Ви заслуговуєте на краще, ви заслуговуєте на життя, яке переповнюється насолодою та щастям!
Так що, хлопці, забули про лева, закиньте свої закладки, віддайте бензу назад наркотикам і відправляйтесь гамати в своєму віртуальному світі. Бо тільки так ви можете знайти себе та своє щастя. Гарного всім дня, друзі!